Рассказы старой вороны. Рассказ восьмой. Пришла осень.
Кар! Здравствуйте! Мы с вами так давно не встречались.Кар!Кар! Кар! Столько нового и интересного я хочу вам рассказать. Кар!В нашем доме №38 столько произошло много важного и нового, что я просто не могу удержаться. Кар! Начну с начала: девочка Надя, которая живёт в квартире № 5, этой осенью пошла в школу. Её мама Валентина купила огромный букет цветов для её первой учительницы, а для Нади её родители купили много подарков в её красивый ранец. Кар! Она так радовалась и я тоже так радовалась. Не знаю почему , но я думаю потому что Иисус сказал:" Радуйтесь и радующимися...!" А ещё я увидела в её новом ранце лежит детская библия- это Леночка из квартиры № 17 подарила к первому её дню в школе. Лена пожелала, чтобы когда Надя научится читать, сама смогла прочитать все истории из этой славной книги. Кар! Надюша была счастлива, что в школе она научится читать и писать и узнает много интересного и важного. Кар!Как жалко, что нет на свете школ для ворон или хотя бы для птиц. Кар! Я бы тогда тоже могла в школе учиться. Кар! Я думаю, что я тогда могла бы для вас тоже очень важное прочитать из Библии! Кар! А пока я учусь от жителей дома № 38 всему, что я услышу. Кар! А особенно я люблю сидеть возле окна Леночки, когда она читает своей бвбушке. Кар! Вот однажды сижу я как-то и слушаю. Кар! А Лена читала рассказ про пророка Иону. Он был очень непослушный пророк! Кар! Вы думаете, что такого не бывает. Кар!Конечно бывает! Кар! Ребята бывают не послушными, не слушают своих родителей и за это мамы и папы их наказывают. Кар! Так вот и пророк Иона был не послушен.Его Бог послал в город Неневию, чтоб он рассказал им , что Бог хочет уничтожить этот город за их грехи. Но Иона не послушал Бога и сделал так как сам хотел. Он поплыл на корабле в другую страну. Бог на это стал гневаться и послал на море большой шторм, что корабыль стал тонуть. Иона понял, что Бог рассердился на него и сказал капитану этого корабля, чтоб они выбросили Иону за борт в море. Кар!Кар! Как это было безчеловечно! Кар!. Но Бог не оставил Иону в море потонуть.Кар! Бог послал для Ионы большую рвбу. Кар! Это наверно был кит и он проглотил Иону. Подожд-те! Подожди-те! Кар! Не расстраивайтесь! На этом это история не закончилась! Иона 3 дня и 3 ночи был в животе этой большой рыбы и потом он понял, что нужно просить прощения у Бога! Ах как это важно , во время просить прощения! Это я сама знаю , из своего опыта! Так вот продолжаю дальше.Кар! Когда Иона попросил прощения у Бога, то рыба выплюнула Иону как раз возле города Неневия и он отправился туда, чтоб рассказать жителям этого города, что они живут не правильно и грешат пред Богом, за это Бог хочет уничтожить этот город, если они не расскаются в своих грехах. Кар! как же это страшно! Жители города Неневия испугались и расскаялись перед Богом в своих грехах и просили у Бога прощения за всё. Кар! Бог излил на них свою милость и не уничтожил город Неневия. Кар!Кар!Я думаю, что и вам стало понятно, как важно нам всем слушаться и исполнять повеления Божии! Кар! Да и очень важно слушаться маму и папу!
Кар!Кар! Ой, как я задержалась с вами! А у меня столько дел! Столько дел! Я думаю, что мы ещё встретимся с вами! У меня есть ещё одна новость для вас, но это только по-секрету. Кар! Маленькая Люська стала мамой!Кар! У неё родились 4 очаровательных котёнка! Кар!Кар! Но это в следующий раз! Пока! До встречи! У меня всё должно быть под контролем!
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 9105 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.